возвращаться

возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].

* * *

несов.; сов. - возврат`иться

поверта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися